Апаратура і методологія

Інформації та пропозицій щодо поліграфних комплексів на ринку наразі чимало. Кожен, – вихваляє своє, використовуючи при цьому те, на що вистачило грошей або те, що видали (в даному випадку користувачу інколи соромно чи небезпечно визнати, що «лайно»). Найбільш відомі світові бренди – це США («Lafayette Instrument Company»; «Stoelting СО»; «Axciton Systems, Inc».) і Канада («Limestone Technologies Inc»); найбільш розповсюджені на пострадянському просторі – виробництва РФ (різноманітність варіантів просто величезна) або ж з них «калька» (теж вистачає). Китай – на ринок України поки ще не зайшов.

Важливо розуміти, що поліграфний комплекс – це лише інструментарій в руках спеціаліста, а не навпаки.

Найбільш якісні апарати в середовищі спеціалістів вже давно відомі і не потребують додаткової, тим паче агресивної реклами. Зазвичай, при виборі пристрою, враховуються такі загально визначені критерії, як: ціна, надійність, точність, чуттєвість, якість збирання, комфортність інтерфейсу. Проаналізувавши і порівнявши (США і Канада): 1 – якість; 2 – ціна, зупинив свій вибір на: «Lafayette LX 4000».

Тепер, про більш важливе: МЕТОДОЛОГІЯ І МЕТОДИКА

Методологія – вчення про метод діяльності як такий, включає принципи, методи діяльності і знання, що відображує їх.

Методика – це, як правило, деякий готовий «рецепт», алгоритм, процедура для здійснення певних націлених заходів.

З урахуванням того, що практичне використання поліграфу складає вже більш, як 70 років, то за цей час вже напрацьовані, як методологічні підходи, так і фіксуються постійні спроби вкотре прилаштувати «третє колесо».

  1. Валідні – науково-обгрунтовані, вивчені на базі дослідних інститутів, кафедр, лабораторій, як правило з відомим % похибок і власною історією.
  2. Т.зв. авторські або «гаражні» – створені на підставі особистого творчого натхнення (часто параноїдального характеру), не вивчені, не досліджені, з непередбачуваними наслідками в достатньо специфічній сфері діяльності.

Як на мене, то в своєму гаражі все що-завгодно, але ж вони застосовуються на людях, як на піддослідних, без попередження та правової відповідальності за наслідки своїх дій лише заради реалізації своїх нарцисичних примх.

В Україні відсутні офіційно зареєстровані або рекомендовані методики поліграфних досліджень і поліграфологи, як правило використовують:

  1. Американські методики;
  2. Російські методики;
  3. «Авторські (Гаражні)».

Американські. Пройшовши довгий шлях і припинивши свій «хаос», аналогічний якому щодо поліграфних досліджень зараз відбувається на всьому пострадянському просторі, в США запровадили визначені правила і стандарти. Так, в 2012 році, Американська асоціація поліграфологів (ААП – найбільш авторитетна, чисельна і фінансово забезпечена у світі організація) прийняла Стандарти практики, які вимагають від членів ААП використовувати затверджені методики аналізу Психофізіологічної детекції брехні, що відповідають визначеному рівню критеріїв точності.

Російські. Фактично, більшість форматів тестів, за своєю структурою, нагадують американські, але під іншими назвами і термінологією. Є цікаві розробки. Але ще більше пропаганди щодо «особенностей славянского менталитета». «Особенный» – чим?

Довідково щодо менталітету: населення США складає 327,5 млн. людей, саме багаточисельне за етнічними і національними ознаками при цьому постійно зростає.

«Гаражні» – дуже небезпечні, у зв’язку з непередбачуваними результатами і наслідками для людей. Для їх створення, як правило беруть за основу маловідомі російські формати тестів (для кого?) або ті від яких там вже відмовилися і шляхом їх переформатування представляють, як «унікальні, не маючі аналогів у світі революційні відкриття». Прогнозую, що скоро у нас таких з’явиться чимало.

Завжди запитуйте у поліграфологів, які методики вони застосовують у роботі.

Рекомендую, т.зв. творців «унікальних і революційних» – не підпускайте близько, бо буде біда!

Розпочавши власну практику спочатку за російськими методиками, в подальшому, винайшов можливість пройти підготовку у Чарльза Слапскі (один із найвідоміших і авторитетніших світових поліграфологів), свідомо перейшов на американські, як максимально стандартизовані і структуровані.

За своїми критеріями, в залежності від поставлених завдань, вони діляться на: тести «виявлення знань» або тести «перевірки правдивості показань».

Впевнено практикую такі, як: Методика комплексного порівняння зон (тест Гордона) IZCT (Integrated Zone Comparison Technique); Тест на приховувану інформацію (не плутати с форматами Краснодара) CIT (Concealed Information Test); Тест на шпигунство і саботаж TES (Test for Espionage and Sabotage).

Важливо розуміти, що універсальних тестів не існує. Бажано вивчити всі відомі методики – зараз це взагалі не проблема. В такому разі, з’являється можливість підбирати та застосовувати найбільш ефективну – під конкретну ситуацію, а не навпаки.